Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
колотити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
переколочувати — ую, уєш, недок., переколоти/ти, очу/, о/тиш, док., перех. 1) Колотити, збовтувати, перемішуючи все чи більшу частину чого небудь. Переколочувати розчин. 2) Колотити, збовтувати ще раз, повторно або заново, по іншому. 3) перен. Сіяти, збурювати… … Український тлумачний словник
каламутити — 1) (робити каламутним, нечистим), колотити, сколочувати, сколотити, мутити, баламутити 2) (кого що сіяти неспокій серед людей, підбурювати на якісь учинки), баламутити, колотити, підбурювати, мутити, заколочувати (перев. зі сл. спокій ) … Словник синонімів української мови
КОНАНЬЕ ЖЕРЕБИЙ — Асик, масик, винный желоб, князь, король, чашки, ложки, медок, сахарок. Яблочко катилося вкруг огорода, кто его поднял, тот воевода, тот воевод, воеводский сын: шишел, вышел, вон пошел. Катилося яблоко вкруг огорода, кто его подымет, тот вон… … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Плыла пена из-за моря, стали пену бити... — Плыла пена из за моря, стали пену бити, колотити, стали спрашивати, кто вас боле, кто вас мене: чашка, ложка, медок, сахарок. См. КОНАНЬЕ ЖЕРЕБИЙ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
колотіння — я, с. Дія за знач. колотити … Український тлумачний словник
колотнути — ну/, не/ш, док., перех. Однокр. до колотити 1) … Український тлумачний словник
колочений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до колотити … Український тлумачний словник
поколотити — очу/, о/тиш, док., перех. Колотити (у 1 знач.) якийсь час … Український тлумачний словник
баламутити — (кого що сіяти неспокій серед людей, підбурювати на лихі вчинки), каламутити, колотити, мутити, заколочувати (перев. зі сл. спокій ) Див. тж. підбурювати … Словник синонімів української мови
